Перша міська подільська інформаційна корпорація подільська інформаційна корпорація

30 листопада 00:00

Переглядів:  1678

Старокостянтинів. Зона відчудження

 

Скандальний акумуляторний завод, проти будівництва якого боролись місцеві жителі протягом п`яти років, таки здали в експлуатацію.

Проте ні місцеві пожежники, ні екологічні служби не знають, як у разі виникнення надзвичайної ситуації, будуть діяти із свинцевим гігантом. Тому що ніхто з спеціалістів цих служб жодного разу не були на підприємстві.

Все що стосується акумуляторного заводу у Старокостянтинові попри його офіційний запуск залишається за сімома замками як для фахівців, так і для громади міста.

«Акумуляторний завод не входить в компетенцію Старокостянтинівського сектору ДСНС, який я очолюю. Тобто приймався він містом Києвом. Всі питання по прийомці – всі до них», - розповів начальник Старокостянтинівського районного сектору ДСНС в Хмельницькій області Сергій Чиж.

Також він відзначив, що згідно технічних умов цього об`єкту там має бути пожежна техніка. Чи є вона там чи нема, начальник сектору ДСНС сказати не зміг. «Тому що є мораторій на перевірки. Особисто я не знаю, що на даний момент робиться на цьому об`єкті», - зазначив він.

Те, що донецьким не вдалось збудувати у Львові, з легкої руки міської влади побудували у Старокостянтинові, що на Хмельниччині.

Про неофіційний запуск говорили у місті вже давно. Як повідомив член виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради Віталій Ганжа ще влітку 2015 року у Хмельницькому можна було придбати акумулятори, зроблені у Старокостянтинові.

Це в той час, коли ТОВ «Мегатекс Індастріал» категорично заперечував виробництво акумуляторів. Для підтвердження власних слів директор заводу Олександр Душенко у вересні 2015 року влаштував навіть екскурсію на завод для депутатів та громадськості. На той момент підприємство не мало жодних дозволів і погоджень на виробництво акумуляторів у м.Старокостянтинові. Хоча на заводі в цей час перебували запаковані палети з вже готовими акумуляторами.

Тому не важко зрозуміти, з яких причин на цю «екскурсію» не запросили фахових інженерів та представників сектору ДСНС.

Про відсутність дозволів і екологічних експертиз публічно говорили і народні депутати, і чиновники з різних інстанцій протягом всього 2015 року.

Чимало дискусій розгорнулось довкола того, що згідно документів, які були наявні у підприємства, у Старокостянтинові будувався склад готового обласднання. В той час, коли неозброєним оком було видно, що у Старокостянтинові почав діяти завод.

Немало галасу з цього приводу зчинив народний депутат, секретар комітету з питань екологічної політики Остап Єднак. Який ще в лютому 2015 року звернувся до генпрокурора та міністра екології з проханням пролити світло у справі будівництва акумуляторного заводу в Старокостянтинові. Після отримання офіційної відповіді Старокостянтинівської міської ради на депутатське звернення від 2 лютого 2015 року, в депутата виникли певні підозри у законності самого будівництва.

 «Чи можна акумуляторний завод збудувати тишком-нишком від населення, в обхід всіх необхідних процедур? Декілька тижнів тому до мене звернулись мешканці Старокостянтинова (Хмельницька область), які були стурбовані будівництвом у них у місті заводу з виробництва акумуляторних батарей. Я надіслав звернення в Старокостянтинівську міськ¬раду. Будують за документацією СКЛАД ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА КОМПЛЕКТУЮЧИХ! І це при тому, що в мережі Інтернет є багато інформації (звіти міськради про інвестпроекти в регіоні і т.д.) саме про будівництво ЗАВОДУ!», - про це у себе на офіційній сторінці в мережі Фейсбук написав Остап Єднак 24 лютого 2015 року.

І дійсно, це видно з офіційної відповіді, яку міський голова Старокостянтинова Микола Мельничук надав народному депутату 11 лютого 2015 року: «Будівельні  роботи з  будівництва складу готового обладнання та  комплектуючих по вул.Веснянське шосе, ½ в місті Старокостянтинові розпочаті на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої в Інспекції державного архітектурного контролю у Хмельницькій області 03.10.2014 року за № ХМ 083142750289».

 

Тобто, у офіційній відповіді йшлося, що у Старокостянтинові будують лише склад готового обладнання.

Це попри те, що вже декілька років поспіль той же міський голова у інших документах та публічних виступах говорить не про склад, а саме про завод. «У місті розпочато будівництво суперсучасного, екологічно нешкідливого акумуляторного заводу, що дасть можливість працевлаштувати 1100 громадян та суттєво поповнити міський бюджет»,  - говорить міський голова Старокостянтинова Микола Мельничук у інтерв`ю в газеті «Наше місто» у жовтні 2014 року.

24 лютого Остап Єднак звернувся до міністра екології та природних ресурсів України Ігоря Шевченка, Генерального прокурора України Віктора Шокіна та інших з пропозицією вивчити детально питання будівництва акумуляторного заводу в Старокостянтинові.

Народний депутат закликає городян до активного обговорення цієї проблеми і від себе обіцяє повідомляти про хід вивчення цієї справи у Генеральній Прокуратурі та в Міністерстві екології. Також надсилались запити і на ім`я прем`єр-міністра.

 

ї

 

 

Але попри офіційну переписку, завод і далі продовжував працювати. А влада Старокостянтинова докладала всіх зусиль, аби врешті-решт узаконити нелегальне будівництво.

Апогеєм у цій справі стали так звані «громадські слухання», на які у добровільно-примусовому порядку «запросили» працівників структурних підрозділів виконавчого комітету міської ради, комунальників та освітян.

«Я представник 2 вокзалу. Нас тут всього 3 чоловіки. Я не проти будівництва цього заводу. Я проти тих методів, якими цей завод будується. Я проти тих методів. Все скрито. Все кулуарно…. Запросіть спеціалістів. Нехай нам «дурним», як каже Микола Степанович, пояснять, щоб ми розуміли, що це таке. І загнали вас сюди. Не запросили, а загнали. Тому що нема свободи, волі. Ви підвласні міському голові. От міський голова раз – і вас нема на роботі… Ось тому ми будемо мучитись до  тих пір, поки ми не викорінимо рабство в собі. Що це буде 100 тон викиду чи 200 тон, що ми будемо мати? Все тишком-нишком… Зробіть відкрито все це, щоб люди знали, щоб не було такого ховання. Положіть руку на серце, бюджетники, що сидять. Вас же зняли з роботи на годину раніше», - звернувся до присутніх на слуханнях житель мікрорайону Віктор Бабій, де власне і збудували завод.

На початку  слухань на вході панянка, яка вперто не хотіла представлятись, проводила так звану «реєстрацію» учасників. Фактично ж людей просто рахували. Причому рахували і тих, хто декілька разів виходив і заходив до зали.

Згідно ж з пунктами 4.4 та 4.5 статті 4 Положення "Про громадські слухання", яке було прийняте у Старокостянтинові ще 21 грудня 2004 року, члени територіальної громади до початку слухань повинні реєструватись у реєстраційній групі. Ті, хто не зареєструвався, можуть бути присутні, але  не мають права брати участь у голосуванні.

Але попри зауваження присутніх щодо порушення цього Положення, людей продовжували просто рахувати, записуючи на листок загальну цифру присутніх, не реєструючи їх, як того вимагає Положення.

Таким чином «нарахували» 270 учасників громадських слухань. Прикметно, що серед цих 270 чоловік лише троє виявились жителями мікрорайону Другого вокзалу, де саме і проходить будівництво цього підприємства.

 

 

Але попри свою меншість, після офіціозу, люди одразу включились у дискусію. «Саме першими тривогу забили працівники агропромислового комплексу. Вони звернулись до мене з заявою про ваш завод. Ви сказали, що це громадські слухання. Це громада міста? Але громади міста тут може чоловік 10, які не відносяться до структури міської ради. Сьогодні в залі знаходяться міський відділ освіти, комунальники, фінвідділ і все», - зазначила голова профспілкової організації працівників АПК  Світлана Івонько.

Влада та керівництво заводу простих людей не надто слухали. «Це буде дійсно європейське високотехнологічне підприємство»,  – чимало разів під час слухань повторив директор ТзОВ «Мегатекс Індастріал» Олександр Душенко, який апелював до того, що завдяки будівництву заводу Старокостянтинів отримає щомісячні надходження до міського бюджету в 450 тис.грн тільки з фонду оплати праці.

«Чого, якщо ви хотіли будувати завод, то не зробили громадського слухання ще в 2011 році, а вже завод побудований, вже він в дію має увійти, вже обладнання налаштоване, а ви тільки тепер слухаєте громаду», - запитала Людмила Бабій, теж мешканка мікрорайону Другого вокзалу.

На що пан Душенко почав розповідати, мовляв, громадські слухання збираються тоді, коли є показники, проекти, коли проект підходить до свого завершення. «Наш проект у 2011 році не дійшов і до середини. На сьогодні проект на виході. Це інший завод, інші технології», - сказав директор ТзОВ «Мегатекс Індастірал».

Коли ж діло дійшло до питань фахівців, то відповідей у директора на них не знайшлося.

Помічник народного депутата, секретаря Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Остапа Єднака Світлана Сидоренко зауважила, що є явна суперечність між інформацією, яку офіційно надає міський голова на запит депутата, й інформацією, яку сьогодні директор говорить людям.

«Ви сказали, проект на виході. Міський голова каже, що немає навіть дозволу на будівництво, ваші покази суперечать одне одному», - зазначила пані  Сидоренко.

Олександр Душенко почав пояснювати, мовляв, що спочатку роблять проект, паралельно проводяться громадські слухання.

Але Світлана Сидоренко наполягала на своєму: «Спочатку має бути отриманий дозвіл на будівництво. А технічні умови ви отримали? Проект у вас по якій складності будівництва? По третій?» На що директор сказав, що поки іде розрахунок.

 «Це не на виході проект, якщо ви навіть не порахували. З цього все починається. Проект будується, виходячи зі складності будівництва. У вас проект по третій складності будівництва, а треба по п`ятій», - продовжувала дискусію пані Сидоренко.

Зрештою директор майбутнього підприємства визнав, що у нього на руках немає проекту: «У мене немає цього проекту роздрукованого в руках. Його ще роблять, як ви можете стверджувати, що він по третій складності?»

У дискусію втрутився головний інженер Київського проектного інституту Віктор Мартинюк. «Кожне будівництво не може здійснюватися, якщо немає доз¬волу на це будівництво. Проектна організація не приступить до роботи, щоб не робити документацію даремно. Вона повинна мати дозвіл на проектування і на будівництво. А у вас навпаки. Будь ласка, дайте відповідь. Як можна проектувати, не маючи дозволу? Яка проектна організація взялася за роботу?» - запитав у директора інженер.

Але Олександр Душенко так і не дав конкретної відповіді на ці елементарні питання фахового інженера.

На допомогу директору прийшли з президії. «На проектування дозвіл є, а щоб отримати дозвіл на будівництво, потрібно пройти процедуру, яка сьогодні проходить», - викрутились ведучі.

Світлана Сидоренко заявила, що уряд вже зацікавився будівництвом заводу в Старокостянтинові.

«Тут проводяться громадські слухання, але не зрозуміло, про будівництво якого підприємства сьогодні йдеться… Заводу чи складу? …Це підприємство відноситься до пункту п`ятого переліку об`єктів екологонебезпечних. Відповідно до державних будівельних норм на етапі підготовки вихідних даних складається заява про наміри. Скажіть, будь ласка, чи була підготовлена така заява про наміри і ким вона погоджувалась?» - запитала у директора начальник управління департаменту екології та природних ресурсів Хмельницької ОДА Валентина Шибецька.

Олександр Душенко відповів, що заява про наміри була підготовлена і вийшла в газеті. З президії почали підказувати немісцевому директору, коли саме вийшла газета.

Виступаюча наполягала на своєму і зауважила, що  державними будівельними нормами визначено пункт 1.6, в якому вказано, що замовник і виконавець проекту складають, погоджують, публікують заяву про наміри. Тобто на сьогодні ця заява не погоджена.

Директор же запевнив, що в його проекті заява погоджена. Але начальник управління відзначила, що в департаменті цих документів немає. Пан Душенко продовжував наполягати на своєму, мовляв, якщо нема, то будуть.

 

 

До обговорення долучились і депутати Старокостянтинівської міської ради, які переконували, що не проти самого будівництва, вимагаючи лише робити все, не порушуючи закон.

 «Справа в тому, що ніхто з міської громади – вчителі, лікарі, працівники міської ради та інші люди, у яких по двоє, по троє дітей - не знає на сьогоднішній день, які будуть викиди і які будуть наслідки. Я не проти провести громадські слухання, і ви не проти, і ніхто тут не проти: ні промисловці, ні підприємці, ні вчителі, але я хочу знати, де будуть жити мої діти, в яких умовах вони будуть жити. Так, вони будуть заробляти гарні гроші, але питання ще в іншому. За останній рік я відвідав чимало онкологічних диспансерів. Я задавав лікарям запитання: це шкідливо чи ні. Я був у Донецьку, в найбільшому онкологічному центрі України. І я вас питаю, ви будете будувати тут онкологічну лікарню? Ви гарантуєте, що візьмете на себе відповідальність у разі будь-якої поломки чи небезпеки. Ви гарантуєте безпеку нашим дітям? Я так само готовий голосувати за будівництво акумуляторного заводу, але потрібно мати підписи і відповідальність ось цих людей», - запитав у присутнього директора депутат Старокостянтинівської міської ради Олександр Афанасьєв.

Директор ТзОВ «Мегатекс Індастріал» не відповів і на це чи не найболючіше для простих городян питання.

Тоді до дискусії втрутився Віталій Скоп, директор ТзОВ «Альфа-Газ», незмінний підрядник чи не всіх масштабних робіт у Старокостянтинові, який почав говорити про те, як чесно всі ці роки він працює у місті.  До речі, саме «Альфа-Газ» будує акумуляторний завод у Старокостянтинові. Тож, пан Скоп досить емоційно виступив на захист цього мегасучасного і супербезпечного підприємства та з критикою у сторону тих, хто "посмів" бути проти.

«А цих декілька людей мутять і каламутять. Ви подивіться, як сьогодні все настроєно, як вони сіли. Вони сіли одне біля одного. Їх є тут 15 чоловік. Це ж видно неозброєним оком, що це все було домовлено. Ви розумієте?» - ледь не зриваючись на плач, зауважив виступаючий, зводячи проблему будівництва цього підприємства до невдоволення декількох людей і чомусь забуваючи про попередні зауваження фахівців.

Врешті-решт після цього людям, більшість яких вже починало поспішати, бо скінчився робочий день, показали обіцяне кіно про те, який гарний у нас буде завод. А після «кіна» лічильна комісія нарахувала 196 голосів «за» будівництво заводу та 18 голосів «проти».

До речі, працівники Старокостянтинівської міської ради проводили відеозапис цього заходу, але, вочевидь, не задля оприлюднення. Мабуть задля традиційного шантажу тих, хто посмів виступити проти.

Під час перегляду фільму директор ТзОВ «Мегатекс Індастріал» пообіцяв всіх охочих власним коштом відвезти у Костянтинівку на акумуляторний завод, а також прийняти на роботу всіх бажаючих працювати на заводі у Старокостянтинові. Пан Душенко переконував присутніх, що він відкритий до спілкування.

До слова, в 2014 році, коли кореспондент «Першої міської» намагався зв`язатись з керівництвом заводу і телефонував у Костянтинівку на підприємство, але відповіді від керівництва так і не отримав. На слуханнях директор відповів, що це зовсім різні підприємства, тому там і не відповіли журналістові.

Як стало відомо "Першій міській" з конфіденційних джерел, після громадських слухань охороні на підприємстві у Старокостянтинові оголосили режим особливої уваги.

Одразу після «слухань» громадські організації міста звернулися у прокуратуру з приводу порушення процедури проведення громадських слухань, визнання їх такими, що не відбулися, а також перевірки фактів, на підставі яких документів працівники міськради на годину раніше в цей день закінчили свою роботу.

Врешті-решт громадські слухання погодили визнати недійсними. "Домовились з власником та керівником, що наступного тижня у виконкомі Старокостянинівської міськради буде доступний для ознайомлення аналіз оцінки впливу роботи акумуляторного заводу на довкілля. Громадськість зможе ознайомитись, підготувати пропозиції і через 30 днів будуть проведені справжні громадські слухання. Тепер м`яч на стороні Мегатексу", - зазначив пан Єднак. 

 
Проте слухань вдруге не відбулось. 

А ось у СБУ повідомили, що громасдькі слухання, які відбулись 7 травня, визнали дійсними. Але у зв`язку з деякими невідповідностями управління СБУ в Хмельницькій області "проінформувало" прокуратуру. На тому й полишили.

 

Далі у справу втрутились екологи. Спеціалізована Міжнародна благодійна організація «Екологія право людина» надіслала на адресу Старокостянтинівської міської ради скаргу.

«Благодійна організація «Екологія право людина» (надалі ЕПЛ) звертає Вашу увагу на незаконне будівництво акумуляторного заводу ТОВ «Мегатекс індастріал», що проводиться у м. Староконстянтинів Хмельницької області по вулиці Веснянське шосе, ½, що може спричини тяжкі наслідки для довкілля та здоров’я людей», - йдеться у скарзі.

Екологи, керуючись ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування», просять у міської влади  здійснити контроль за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при здійсненні реконструкції складу обладнання та комплектуючих по вулиці Веснянське шосе ½ в місті Староконстантинові Хмельницької області в комплекс по виробництву акумуляторних батарей, а також зупинити будівництво заводу, як таке, що може заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу до отримання усіх необхідних дозволів, проведення громадського обговорення та отримання позитивного висновку експертизи.

«Акумуляторний завод відноситься до видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а саме: до виробництва у галузі чорної та кольорової металургії (з використанням кольорових металів, руди, збагаченої руди чи вторинної сировини, металургійний, хімічний чи електролітичний процеси), що цілком підтверджується п. 4 Постанови КМУ від 28 серпня 2013 року № 808», - йдеться у скарзі.

У чинному законодавстві України усі об’єкти будівництва поділяються за категоріями складності та приналежністю до об’єктів, що можуть становити підвищену небезпеку, зокрема екологічну чи ні. Віднесення проектів будівництва до тої чи іншої категорії відбувається за різними критеріями визначеними у різних нормативно-правових актах.

Відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у ст. 32 зазначається, що усі об’єкти будівництва поділяються на І, ІІ, ІІІ, ІV та V категорії складності.

Виходячи з того, що об’єкти, які відповідно до Переліку видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, а також ті, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту, є такими, що відповідно до Закону «Про об’єкти підвищеної небезпеки» несуть реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, їх слід відносити до V категорії складності згідно з Порядком віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій складності.

Також у скарзі наголошують, що опублікована у комунальній газеті «Наше місто» від 7 травня 2015 року Заява про наміри та Заява про наслідки не відповідають визначеній законодавством формі, не містять інформації, яку повинні містити. Часовий проміжок між Заявою про наміри та Заявою про наслідки відсутній, що свідчить про грубе порушення процедури громадського обговорення та проведення.

Але заклики залишились закликами, а звернення екологів того ж літа швидко припинились. І сама організація якось швидко щезла із зони зацікавлення акумуляторних магнатів.

Серед нардепів також дуже швидко стих галас. Станом на грудень 2015 року запис на офіційній сторінці пана Єднака про акумуляторний завод у Старокостянтинові раптово щез.

Чи не тому, що ТОВ «Мегатекс Індастріал», яке придбало земельну ділянку розміром майже 4 гектари у Старокостянтинівської міської ради під завод ще в 2011 році, є дочірнім підприємством донецького ТОВ «Мегатекс» (займається виробництвом свинцю, переробкою відходів свинцю та олова, утилізацією відпрацьованих акумуляторів) та належить партнеру Сергія Арбузова Юрію Шапрану, депутату Донецької обласної ради від Партії регіонів.

 

 

 

 


Юрій Шапран також є директором ТОВ «Еколайн», яке виступило засновником скандально відомої львівської фірми «Левмет», що збиралася утилізувати автомобільні акумулятори та переробляти свинець просто у центрі Львова.

Тоді, в 2008 році, у Львові акумуляторний завод не збудували. Міський голова Андрій Садовий, представники громадських організацій наполягали на тому, що завод шкідливий та буде отруювати атмосферу випарами свинцю. Не останню роль зіграла принципова позиція міської влади, яка незважаючи на робочі місця для міста та надсучасні технології у будівництві, в пріоритет поставила здоров`я та безпеку городян.

Питання ж будівництва заводу у Старокостянтинові, вочевидь вдало вирішили між собою можновладці. І саме впливовість власників заводу у цій ситуації зіграла вирішальну роль. Нічого, що завод – є бізнесом регіоналів, головне в цій ситуації знайти спільну мову. Тоді і «незалежні» нардепи мовчатимуть, і екологи раптово зникнуть.

Невдовзі після громадських слухань, нардеп Єднак звільнив свого помічника Світлану Сидоренко. Як переконує пані Сидоренко, звільнення відбулось саме через акумуляторний завод та принципову позицію та захист громади Старокостянтинова. Минуло трохи часу і пристрасті довкола заводу також вщухли. 

А 22 вересня 2015 року голова Хмельницької обласної державної адміністрації Михайло Загородний повідомив, що у кінці поточного року у м. Старокостянтинів ТОВ “Мегатекс Індастріал” із залученням коштів британських інвесторів планується завершення реалізації проекту із будівництва заводу з виробництва гальванічних елементів (електричних акумуляторів та первинних елементів).

Це нічого, що одне з найбрудніших підприємств Донецької області сьогодні абсолютно безконтрольно забруднює Хмельниччину. І втрутитись у цю ситуацію не можуть жодні служби, бо ж мораторій. Ще на початку 2015 року в усіх офіційних листах і відповіддях - це був склад готового обладнання, який на кінець року вже "здали" у якості заводу. 

Тож після року жвавих переписок і дискусій тепер мало кого, окрім місцевих мешканців міста Старокостянтинова, непокоїть діяльність акумуляторного заводу у Старокостянтинові, який  за повної безконтрольності невдозві має шанси стати одним із найбрудніших підприємств області. Проте поки Старокостянтинів не став свинцевою столицею, і нардепи, і високопосадовці вирішили заплющити очі на бізнес колишніх регіоналів. 

Попри всю свою опозиційність нинішня влада дуже добре знайшла точки дотику у співпраці з колишніми регіоналами, які сьогодні з немалим успіхом завойовують Західну Україну, щоб перетворити її у чергову зону відчудження. І справа тут не у вишиванках чи в патріотизмі, адже коли питання стосується грошей, то колір стягу та високопарні слова втрачають будь-який сенс. А будівництво наднебезпечного заводу на території провінційного містечка Західної Укаїни - яскравий тому приклад.

Ірина Рожок-Капранова

 

Для того, щоб прокоментувати, авторизируйтесь на сайті
Правила коментування