Перша міська подільська інформаційна корпорація подільська інформаційна корпорація

14 грудня 12:30

Переглядів:  565

Сміттєве питання

У дитинстві викидати сміття на вулиці було чимось страшенно некультурним. «Так роблять тільки цигани», - говорила колись моя бабця.
Колись, пам`ятаю, мало хто з дітей смітив на  вулиці. Всі шанували працю інших. Навіть звичайну серветку чи папірчик від цукерки у кишені завжди несли до урни або ж додому.  Ще й досі за дитячою звичкою ношу у сумці та кишенях папірці, обгортки від цукерок, якщо не маю де їх викинути.
Сьогодні ж циганів ми навчилися називати толерантно ромами, а ось елементарну культуру загубили на ніц. Можна довго розмірковувати про занепад культури людей в цілому, але є беззаперечні факти прямої безгосподарності.
Якщо ще в зразково-показниковому мікрорайоні Болгарського містечка урн є достатньо. То жителі інших районів не те що обділені урнами, вони навіть і не мріють про те, щоб на їхніх вулицях встановили ці атрибути розкоші по-старокостянтинівськи.
До прикладу, на центральній вулиці міста питання урн стоїть гостро вже не один рік. Лише нещодавно, коли на небокраї замайоріло виборами, міські чиновники, списавши на реставрацію монументу Слави понад мільйон гривень, спромоглися цей клаптик міста забезпечити урнами, з яких, до слова, ще й досі не зняли целофан.
Решта ж навіть центральних вулиць може хіба що мріяти про урни.
Але сьогодні у Старокостянтинові стоїть критично не лише питання з урнами, але й з вивозом сміття в цілому. Якщо в тому-таки Болгарському містечку, Жовтневому, Китайському, Індійському, Авіаторі є сміттєві контейнери,то приватний сектор Старокостянтинова має змогу відчути всі переваги життя у віддаленому селі.
Адже, до прикладу у районі колишнього хлібозаводу - вулиці Свободи та інші - сміття вивозять лише раз на тиждень. Всі сім днів старокостянтинівці змушені колекціонувати мішки зі сміттям хто де облаштує.
Рано-вранці і не завжди у точно встановлений час старезний трактор виїздить на свій маршрут. Люди чекають на дорозі, поки до них доїде допотопний агрегат.
Найбільш нетерплячі викидають сміття просто обабіч дороги.
Трактор роками їздить вулицями Старокостянтинова. І це при тому,що за останні роки у Старокостянтинові було куплено аж два надсучасні сміттєвози,  які купувались для обслуговування всього міста.  
Ми вирішили порівняти, як борються зі сміттям у Старокостянтинові та в одному з повітів Польщі — Перемишлі.
У Старокостянтинові за вивозом побутових відходів слідкує комбінат комунальних послуг та ЖЕК. У приватному секторі – комбінат комунальних послуг.
У багатьох районах міста викинути сміття, до прикладу, старокостянтинівці мають змогу лише у певні дні. В деяких районах міста – лише раз на тиждень.
Досвід поляків — інший. Там у кожному приватному господарстві є власні контейнери для сміття. Їх продає сама організація з вивозу сміття. Такі предмети зазвичай легкі та прості в користуванні, адже їх виготовляють з пластику та облаштовують колесами. Господарі лише пакують у них сміття й у день збору відходів викочують їх до воріт. Мешканці квартир можуть купити для дому один більший смітник і користуватись ним родинами.
Щодо частоти та часу збору сміття, то поляки отримують спеціальні брошурки з графіком вивозу сміття та іншою корисною інформацією.
Нещодавно у Старокостянтинові почали з`являтись баки для сортування сміття. Але так як звичайних контейнерів на багатьох вулицях немає, то люди не надто переймаються сортуванням, викидаючи до скла повні мішки зі сміттям.
Поляків місцева влада змушує забезпечити сортування сміття. У чому ж полягає революційність польського "сміттєвого закону"? Передусім в тому, що держава зобов’язала органи місцевого самоврядування організувати вивезення від населення посортованого сміття. З цією метою влада на місцях організовує тендери на надання мешканцям міст і сіл таких послуг. Навіть ті місцеві громади, які вже мають укладені договори з якимись фірмами, що вивозили сортоване сміття, повинні провести нові конкурси. Таким чином польська держава стимулює конкуренцію, а тим самим змушує владу на місцях надавати населенню максимально якісні послуги.
У країнах Заходу за те, що смітиш на вулиці, передбачені серйозні штрафи. Зокрема у Швеції за таке порушення можна опинитися за ґратами на півроку. В Україні ж санкції набагато м`якші – всього лише 51 гривня. Та й таке покарання, як кажуть екологи, існує лише на папері. Поляки, аби домогтись чистоти у країні, витратили чимало ресурсів.
До прикладу, аби узбіччя доріг були чистими, довелося встановити відеокамери, мешканців навчити прибирати прибудинкову територію, а самих комунальників сумлінно виконувати свою роботу. Смітники у центральній частині міста розміщують через кожні сто п`ятдесят метрів. Їх двічі, а то і тричі на день очищають.
На околицях міста – один раз на тиждень. Частина тих заслуг, зізнаються поляки – допомога і вимога Євросоюзу, решта – їх особиста культура і наполеглива праця.
До півтора мільйона тонн сміття, за оцінками експертів, накопичується протягом року лише в столиці. Загалом, в Україні утворюється десятки мільйонів тонн побутових відходів, і щороку їх кількість зростає на 5%. А майже 90% сміття потрапляє на звалища без попереднього сортування.
Мешканцям Хмельниччини скоро не буде куди дівати сміття. Як повідомляють у прес-службі Держекоінспекції, на території області розміщено 843 сміттєзвалища та полігони. У Хмельницькому, Кам’янці-Подільському, Нетішині, Старокостянтинові, Славуті та у Полонському і Дунаєвецькому районах функціонують перевантажені полігони, які знаходяться у критичному стані.
Будівництво сміттєпереробного заводу на Хмельниччині, який мав би вирішити проблему з відходами, так і не розпочато. Свого часу у Старокостянтинова був такий шанс, але тоді у влади були зовсім інші пріоритети.
Тому поляки, які хотіли будувати сміттєпереробний завод у Старокостянтинові не погодились на старокостянтинівські умови і поїхали шукати більш сучасних менеджерів міст, які перш за все дбають про добробут власної громади, а вже потім за свою кишеню.
 

Для того, щоб прокоментувати, авторизируйтесь на сайті
Правила коментування