Лікування ревматоїдного поліартриту одночасно всіх суглобів
Ревматоїдний артрит – це хронічне захворювання, повністю вилікувати яке неможливо. Однак сучасні препарати, правильний спосіб життя, збалансована дієта і фізіопроцедури в змозі призупинити перебіг хвороби. Адекватне лікування ревматоїдного поліартриту одночасно всіх суглобів дозволяє досягти стійкої ремісії. Хворий може довгі роки жити з цим захворюванням, зберігаючи працездатність. Але для цього йому необхідно всерйоз подбати про власне здоров’я.
Зміст статті:
Цілі і завдання лікування
Основною метою терапії є підвищення і збереження якості життя людини. В ході лікування лікарі намагаються домогтися ремісії – стійкого затихання запальних процесів у суглобах. Це, в свою чергу, дозволяє уникнути їх руйнування та деформації. В стадії ремісії зменшуються болісні відчуття, зникає почервоніння і припухлість хворих суглобів. Завдяки цьому людина відчуває себе більш здоровим і задоволеним життям.
Для досягнення ремісії необхідно повноцінне медикаментозне лікування, що включає різні протизапальні засоби. Разом з цим хворому потрібно стежити за своїм способом життя, уникати переохдаждений і важких фізичних навантажень, виключати з раціону шкідливі продукти харчування. До медикаментозної терапії бажано додати фізіопроцедури і лікувальну фізкультуру.
Медикаментозне лікування ревматоїдного артриту
Основою лікування ревматоїдного артриту є застосування базисних протизапальних препаратів. Дані засоби впливають на саму причину хвороби, а не тільки усувають її симптоми. Вони регулюють активність імунної системи, змушуючи її вести себе менш агресивно. Завдяки цьому антитіла припиняють атакувати тканини суглобів, що веде до затихання запальних процесів.
Разом з базисними препаратами для лікування поліартриту можуть використовуватися нестероїдні або стероїдні протизапальні засоби. Ліки даних груп швидко знімають біль, почервоніння, набряклість і дискомфорт в суглобах. Вони ідеально підходять для боротьби з різким загостренням артриту.
Базисні протизапальні препарати
Ревматоїдний артрит розвивається внаслідок гіперактивності імунної системи людини. З-за цього в його організмі продукуються речовини, що викликають запалення. Базисні протизапальні препарати впливають безпосередньо на ці процеси. Таким чином вони блокують розвиток запальних реакцій і захищають суглоби від руйнування. Застосування засобів даної групи є найбільш ефективним при артриті.
| Препарат | Опис | Ефективність |
|---|---|---|
| Метотрексат | Доступний і ефективний препарат з групи антиметаболітів. Препарат впливає на імунну систему, за рахунок чого пригнічує запальні процеси. | Застосування метотрексату вважається золотим стандартом лікування ревматоїдного артриту. Ліки непогано переноситься пацієнтами, а побічні ефекти від його прийому добре відомі і легко усуваються. Метотрексат нерідко призначають разом з біологічними агентами (інфліксімаб, артроофон). |
| Сульфасалазин | Комбінований препарат, який чинить могутню протизапальну і протимікробну дію. | Зазвичай призначається разом з метотрексатом при недостатньої ефективності останнього.При тяжкому перебігу артриту допускається використання відразу трьох базисних препаратів (сульфасалазин + метотрексат + біологічний агент). |
| Лефлуномід | Дієве протиревматичний засіб, що надає протизапальна, антипроліферативна та імуносупресивну дію. | Ліки показує високу ефективність при одночасному застосуванні з метотрексатом. Проте комбінована терапія викликає більше побічних ефектів, ніж лікування одним препаратом. |
| Інфліксімаб | Недешеве засіб з групи біологічних агентів. Воно являє собою мишачі интитела до ФНП-альфа – речовини, яка стимулює запальні процеси при ревматоїдному артриті. Інфліксімаб діє на молекулярному рівні. Препарат швидко знімає запалення і попереджує деструкцію суглобів. | Згідно з результатами клінічних досліджень, інфліксімаб настільки ж ефективний у лікуванні ревматоїдного артриту, як і метотрексат. А от комбінація цих двох препаратів надає більш виражену терапевтичну дію. Інфліксімаб також можна комбінувати з циклоспорином А, сульфасалазином, лефлуномидом. |
| Артроофон | Порівняно недорогий і ефективний вітчизняний препарат. Пригнічує активність медіаторів запалення, за рахунок чого усуває біль, припухлість і почервоніння в області суглобів. Артроофон також відноситься до групи біологічних агентів пригнічує і ФНП-альфа. | Курсове лікування артроофоном дозволяє значно зменшити клінічні прояви ревматоїдного артриту. Тривалий прийом препарату пригнічує активність запальних процесів, що підтверджується аналізом крові хворих. На тлі лікування зменшується ранкова скутість, припухлість і хворобливі відчуття в уражених суглобах. |
Вчені продовжують розробляти все більш прогресивні препарати для боротьби з ревматоїдним артритом. На ринку вже можна знайти високоефективні, але дорогі засоби (адалинумаб, этанерцепт, абатацепт, рітуксімаб та інші). Вартість курсу лікування ними становить десятки тисяч рублів, що може дозволити собі далеко не кожна людина.
Тому для боротьби з ревматоїдним поліартритом краще використовувати комбінацію базисних протизапальних препаратів з кортикостероїдами та/або НПЗЗ. Наприклад, в якості базисної терапії людина може приймати метотрексат з лефлуномидом, а для купірування несподіваних болю в суглобах використовувати мазь на основі диклофенаку, преднізолону і т. д.
Нестероїдні протизапальні засоби
Багато людей роблять жахливу дурість, намагаючись вилікувати ревматоїдний артрит препаратами з групи НПЗЗ. Вони помилково вважають, що мазь з диклофенаком врятує їх від важкого захворювання суглобів. На жаль, нестероїдні протизапальні засоби можуть лише тимчасово полегшити неприємні симптоми.
НПЗЗ, які застосовують для боротьби з поліартритом:
- ібупрофен;
- моваліс;
- диклофенак;
- німесулід;
- індометацин;
- целекоксиб;
- ремесулид.
Препарати можна використовувати у вигляді мазі або приймати всередину. Використовуючи таблетки, потрібно пам’ятати про те, що деякі НПЗЗ мають ульцерогенным дією. Вони здатні викликати розвиток гастриту і провокувати загострення виразки. Тому людям із захворюваннями шлунково-кишкового тракту приймати ліки потрібно вкрай обережно.
Гормональні препарати
Глюкокортикостероїди чинять не тільки протизапальну, але і імуносупресивну дію. Гормони більш ефективні, ніж нестероїдні протизапальні засоби. Доведено, що тривалий прийом стероїдів уповільнює руйнування суглобів, але не дозволяє повністю контролювати перебіг хвороби. Тому кортикостероїди краще використовувати разом з базисними препаратами.
У лікуванні ревматоїдного артриту використовують наступні гормони:
- преднізолон;
- бетаметазон;
- метилпреднізолон;
- гідрокортизон;
- триамсинолон.
Кортикостероїди можуть призначатися лікарем у вигляді таблеток або внутрішньосуглобових ін’єкцій. Ефективність пульс-терапії (прийому високих доз гормонів протягом декількох днів) в лікуванні дегенеративних уражень суглобів сьогодні ставиться під сумнів. Тому фахівці рекомендують приймати препарати в малих дозах строго за призначеною схемою.
Спосіб життя і раціональне харчування
Хворим з ревматоїдних артритом необхідно поменше нервувати, оскільки часті стреси посилюють перебіг хвороби. По можливості потрібно відмовитися від важкої фізичної роботи і уважно уникати переохолоджень. Людям, які мають зайву вагу, слід схуднути, щоб зменшити навантаження на суглоби.
При ревматоїдному артриті велике значення має правильне харчування. Хворим необхідно виключити з раціону солону і гостру їжу, перець, помідори, баклажани, картопля. Ці продукти можуть викликати загострення хвороби, тому зловживати ними не варто. Замість цього потрібно їсти побільше імбиру, куркуми, китайської петрушки, кінзи, вишні. Дуже корисні зелений чай, риб’ячий жир і патока. Наукові дослідження довели, що перераховані продукти полегшують перебіг ревматоїдного поліартриту і покращують самопочуття пацієнтів.
Фізіотерапія та альтернативні методи лікування
Крім лікарських препаратів для боротьби з ревматоїдним поліартритом повинні використовуватися фізіотерапевтичні процедури, лікувальна гімнастика, санаторно-курортне лікування та інші методики. Комплексна терапія дозволяє зменшити активність запальних процесів, полегшити больові відчуття і уповільнити руйнування суглобів. Хворі повинні проходити курси реабілітації не рідше 1-2 разів на рік, не припиняючи прийом базисних препаратів.
| Метод | Опис |
|---|---|
| Лікарський електрофорез | В область хворих суглобів за допомогою електричного струму вводяться лікарські препарати (лідаза, ронидаза, гіалуронідаза). Кошти мають протизапальну і регенеруючу дію, а сам струм стимулює відновлення тканин. Електрофорез призначають на I-II стадії хвороби. |
| Лікування ультразвуком(фонофорез) | Ультразвук знімає хворобливі відчуття, зменшує набряклість тканин і стимулює регенеративні процеси. Після курсу процедур поліпшується рухливість суглобів, а людина відчуває себе набагато краще. З допомогою ультразвуку нерідко вводять лікарські препарати (стероїди, НПЗЗ). Методику використовують тільки на I — II стадії захворювання. |
| Радонові, йодобромні, сірководневі ванни | Мінеральні води, які використовують для ванн, містять корисні мінерали, що роблять сприятливий вплив на суглоби. Бальнеотерапію рекомендується проводити в період ремісії на І стадії ревматоїдного артриту. |
| Грязьові аплікації | Мають протизапальну і розсмоктуючу дію. Для аплікацій зазвичай використовують торфові грязі, які знімають м’язові спазми, стимулюють регенерацію і пригнічують аутоімунні процеси. Методика використовується тільки на початкових стадіях хвороби.Докладніше дивіться у статті Лікувальні грязі для лікування суглобів |
| Лікувальна гімнастика | Показана на всіх стадіях артриту після стихання активного запалення. ЛФК допомагає уникнути деформації суглобів і зберегти їх функціональну активність. Гімнастику застосовують разом з фармпрепаратами, фізіотерапією та масажем. |
Коли потрібна операція
Оперативне лікування ревматоїдного артриту показано при тяжкому перебігу хвороби, коли протизапальні препарати не надають потрібного ефекту. Одним з найбільш сучасних і ефективних хірургічних методів лікування є ендопротезування – заміна ураженого суглоба.
Показання до ендопротезування:
- Біль, що не піддається консервативному лікуванню.
- Виражена деформація суглоба.
- Неефективність попередніх щадних операцій.
- Вивихи чи підвивихи.
- Викривлення суглоба, неприродні рухи в ньому.
- Бажання виправити косметичний дефект.
Питання про доцільність хірургічного втручання завжди вирішується в індивідуальному порядку. Спочатку у хворого повністю обстежують, потім він разом з лікарем погоджує подальшу лікувальну тактику. Як правило, операції роблять на III — IV стадії хвороби.